МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний університет «Львівська політехніка» Кафедра «Телекомунікації»
РОБОТА З ПРОГРАМОЮ NORTON COMMANDER (NC) Методичні вказівки до лабораторної роботи з дисципліни «Інформатика телекомунікаційних систем та мереж, ч.І» для студентів базового напряму 6.0924 «Телекомунікації» Затверджено на засіданні кафедри “Телекомунікації” Національного університету “Львівська політехніка”, протокол №____ від_______2006р. Львів 2006 «Робота з програмою Norton Commander (NC)». Методичні вказівки до лабораторної роботи з дисципліни «Інформатика телекомунікаційних систем та мереж, ч.І» для студентів базового напряму 6.0924 «Телекомунікації»: Львів 2006. 8с. Автори: доцент, к.т.н., І.Б.Чайковський доцент, к.ф.-м.н., А.С.Андрущак Рецензент: професор, д.т.н., Б.П.Русин У лабораторній роботі розглянуто принципи організації мережевої дискової структури, файлової структури даних на диску, утворення імен файлів, каталогів, дерев, створення текстових файлів, їх копіювання, перенос, видалення. МЕТА РОБОТИ: Вивчити принципи організації мережевої дискової структури, файлової структури даних на диску, утворення імен файлів, каталогів, дерев, створення текстових файлів, їх копіювання, перенос, видалення. Теоретичні відомості. Програма Norton Commander була створена Пітером Нортоном для зручності роботи в операційній системі DOS, але вона настільки задовільняє вимоги користувачів комп’ютерів, що виробники програмного забезпечення змушені були також пристосувати її для роботи в операційній системі Windows, тому існує декілька її модифікацій. Програма виконана із застосуванням засобів псевдографіки в текстовому режимі, є досить компактною та може бути записана навіть на дискеті разом з операційною системою DOS. Сучасні комп’ютерні класи університету підключені до інформаційної мережі, тому доводиться здійснювати навігацію досить складною дисковою системою. Користувачі університетської мережі розрізняють мережеві диски (які містять централізоване програмне забезпечення для спільного користування), логічно названі буквами латинського алфавіту від N: до Z: та локальні диски, присутні в кожному комп’ютері – A:, B: - дискети, C: - системний диск, D:, E: - локальні жорсткі диски, F:, G: - можливі оптичні диски тощо. Для початку роботи в мережі необхідно зареєструватися у системного адміністратора та отримати атрибути допуску (ім’я користувача, пароль). Існують обмеження: наприклад, усі користувачі не мають прав доступу до зміни даних на мережевих дисках, окрім персонального диску P:, де кожен користувач поміщає власну, доступну тільки йому інформацію, а також на кожному локальному системному диску – для запобігання видалення системного програмного забезпечення. Отже, робочим є диск Р:. Усі операційні системи використовують файлову структуру зберігання даних. Файлом називають іменовану ділянку дискової пам’яті. Файли на дисках впорядковують у каталоги (інші назви – директорії, папки) декількох рівнів вкладеності. Система каталогів на диску має деревовидну структуру з коренем від назви диску, наприклад, від Р:. Каталоги можуть мати довільні назви, але в старших версіях DOS прийняті латинські літери і назви до восьми символів. NC на екрані має вигляд двох вікон (панелей), в яких розташовані всі необхідні для роботи відомості про записані на дисках дані. Одна з панелей, в якій розташований курсор, є активною, і кажуть, що каталог, якому відповідає ця панель, є поточним (робочим). Інша панель пасивна. Можна переключитися на сусідню панель і зробити її активною за допомогою клавіші табуляції Tab. В кожній панелі відкривають потрібний каталог на якомусь диску. Диск вибирають клавішами Alt + F1, Alt + F2 відповідно для лівої і правої панелей. У вікні з назвами доступних дисків стрілками або літерою вибирають диск і натискають клавішу Enter. Назва диска розташована у верхньому рядку панелі. У вікні також є список усіх каталогів (як правило, їх назви написані великими літерами) і файлів (малими літерами). Зручно ...